Юридичні дії після смерті в Україні: спадщина, нотаріус, строки, податки

Найчастіша помилка — чекати «поки все проясниться». Спершу зафіксуйте право (заява нотаріусу), потім збирайте довідки та закривайте прогалини.

• Спадщина — права і обов’язки померлого, що переходять спадкоємцям (майно + борги).
• Спадкова справа — нотаріальна справа, що відкривається після смерті (або оголошення померлим).
• Спадкодавець — померла особа.
• Спадкоємець — особа, яка спадкує за заповітом або за законом.
• Свідоцтво про право на спадщину — документ нотаріуса, який підтверджує право спадкоємця на майно.
• ДРРП — Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (реєстрація права власності на нерухомість).

У загальному порядку спадкова справа відкривається за останнім місцем проживання спадкодавця. Якщо воно невідоме — за місцем знаходження нерухомості або основної частини майна.

Якщо є кілька спадкоємців, зручно домовитися про одного нотаріуса, щоб не створювати паралельні процеси (нотаріус перевіряє, чи не відкрита спадкова справа раніше).

Під час воєнного стану можливі спеціальні правила вибору нотаріуса та роботи з реєстрами — див. наступний розділ.

Базове правило: для прийняття спадщини встановлено строк 6 місяців з часу відкриття спадщини (з дня смерті або оголошення особи померлою).

• Краще подати заяву раніше, навіть якщо не всі документи зібрані.
• Якщо пропущено строк — питання зазвичай вирішується через суд (поновлення строку / встановлення додаткового строку) за наявності поважних причин.
• Якщо право на спадкування виникає пізніше (наприклад, через відмову іншого спадкоємця) — можуть діяти окремі обчислення строків у конкретній ситуації.

Під час воєнного стану можуть застосовуватися спеціальні правила, які впливають на строки прийняття спадщини, можливість звернення до будь-якого нотаріуса та порядок роботи з реєстрами.

Головне: не відкладайте звернення до нотаріуса. Навіть якщо частина довідок недоступна — первинна заява часто рятує ситуацію зі строками.

Якщо є заповіт

Майно розподіляється відповідно до заповіту, але з урахуванням можливих обмежень (наприклад, права на обов’язкову частку).

Якщо заповіту немає

Спадкування відбувається за чергами спадкоємців за законом.

• Зазвичай до першої черги належать діти, чоловік/дружина, батьки.
• Далі — інші родичі згідно з черговістю, встановленою законом.
• Фактичні життєві ситуації (спільне проживання, утримання, відсутні документи) часто потребують додаткових підтверджень.

Навіть при наявності заповіту можуть існувати особи, які мають право на обов’язкову частку у спадщині (залежно від обставин і статусу).

На практиці це означає: якщо у сім’ї є неповнолітні/непрацездатні діти, непрацездатні батьки або інші категорії, нотаріус може вимагати додаткові документи, а у спірних випадках питання часто переходить у суд.

Етап 1 — відкриття справи

• Приймає заяву про прийняття спадщини (або заяву про відмову).
• Перевіряє підстави спадкування: заповіт/закон, склад спадкоємців, наявність уже відкритої справи.
• Формує перелік документів, яких не вистачає саме у вашому випадку.

Етап 2 — збір і перевірка документів

• Підтвердження родинних зв’язків або прав за заповітом.
• Підтвердження складу майна (нерухомість, земля, рахунки, авто тощо).
• Уточнення часток у спільній власності, наявності обтяжень, заборон, арештів (за даними реєстрів).

Етап 3 — видача свідоцтва

• Після завершення строків та перевірок нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину.
• Для нерухомості зазвичай потрібна державна реєстрація права власності (через нотаріуса/реєстратора).
• Для банків/депозитів свідоцтво — ключовий документ для доступу/переоформлення.

Порада: просіть нотаріуса письмово (або чітким списком) зафіксувати, яких саме документів бракує і що є “критичною” умовою для видачі свідоцтва у вашій ситуації.

Якщо документів на майно немає — це не «кінець». Часто можливо відновити документи, отримати витяги або підтвердити право через реєстри/архіви чи суд (див. розділ «Складні кейси»).

• Нотаріальні дії та послуги правового/технічного характеру (залежить від нотаріуса та складності справи).
• Витяги, довідки, запити, копії, переклади (якщо міжнародний кейс).
• Оцінка майна для оподаткування у випадках, коли ставка не нульова або коли потрібна оціночна вартість.
• Державна реєстрація права власності на нерухомість (якщо оформлюється перехід права).
• Податки та військовий збір — якщо застосовуються (див. розділ «Податки»).

Порада: перед оплатою попросіть «кошторис по кроках» — що є обов’язковим, а що опційним, і які витрати залежать від наявності документів/оцінки/реєстрації.

Для нерухомості зазвичай є два рівні: нотаріальне свідоцтво (право на спадщину) + державна реєстрація права власності (щоб право було відображене у ДРРП).

Якщо право власності оформлювалося «старими» документами (до створення ДРРП), нотаріус може вимагати додаткові підтвердження або проведення реєстраційних дій, щоб «підтягнути» право у реєстр.

• Наявність кадастрового номера і коректність даних (ПІБ, площа, адреса/місцезнаходження).
• Цільове призначення та обмеження у використанні ділянки.
• Співвласники/частки, обтяження, оренда або інші права третіх осіб.
• Типові проблеми: відсутній кадастровий номер у старих документів, різні написання ПІБ, неточні межі, помилки реєстрації.

Практично: якщо ділянка «стара» і без кадастрового номера, оформлення може потребувати додаткових кроків (технічна документація, присвоєння номера, виправлення відомостей). Плануйте час.

• Авто: зазвичай потрібні документи на ТЗ + свідоцтво про право на спадщину; далі — переоформлення/реєстраційні дії у відповідних органах.
• Коштовності/колекції: інколи виникає питання оцінки або підтвердження походження/вартості.
• Зброя: окремі спеціальні правила зберігання/переоформлення; дійте обережно та уточнюйте порядок у компетентних органів.

Порада: сфотографуйте й опишіть цінні речі (перелік + фото), щоб уникнути спорів між спадкоємцями і втрати доказів.

Що відбувається зазвичай

• Після повідомлення про смерть банк може обмежити операції за рахунками/картками, доки не буде встановлено законних отримувачів.
• Для отримання коштів зі спадщини банки зазвичай просять свідоцтво про право на спадщину.
• Окремі витрати (наприклад, похорон) інколи можуть оплачуватися з коштів померлого за підтверджуючими документами — політика залежить від банку та обставин.

Безпечна поведінка: не користуйтеся картками померлого «поки ніхто не бачить». Це може створити конфлікти між спадкоємцями або юридичні ризики.

• Пенсійні виплати/недоотримана пенсія — можуть вимагати окремих звернень та документів.
• Соціальні виплати — порядок залежить від виду виплати та статусу отримувача.
• Страхування життя/нещасних випадків — перевірте, чи є вигодонабувач (інколи виплата йде поза спадщиною).
• Виплати з роботи: зарплата, компенсації, невикористана відпустка — потребують звернення до роботодавця.

Практика: зробіть список «де міг бути дохід» (робота, пенсія, страхування, банки, онлайн-сервіси), щоб нічого не пропустити.

Борги та зобов’язання можуть входити до складу спадщини, але спадкоємець зазвичай відповідає в межах вартості успадкованого.

Якщо ситуація спірна або суми значні — краще отримати консультацію юриста до будь-яких платежів.

Оподаткування залежить від ступеня спорідненості та резидентності. На практиці найчастіше зустрічаються такі підходи:

Якщо спадщина оподатковується — можуть діяти строки подання декларації та сплати (залежно від року отримання доходу та конкретної ситуації).

Порада: уточнюйте у нотаріуса та/або у податковій (ДПС) актуальні ставки і порядок на дату оформлення — правила змінюються, а кейси різняться (резидент/нерезидент, тип майна, документи оцінки).

• За нульової ставки оподаткування у певних випадках оціночна вартість може не вимагатися для цілей оподаткування.
• Якщо застосовуються ставки 5%/18% або інші умови — часто потрібна оціночна вартість відповідно до вимог.
• Нерухомість і земля можуть потребувати окремих довідок/витягів/оцінки залежно від ситуації.

Практично: запитайте у нотаріуса: «чи потрібна оцінка саме у моєму випадку і в якому форматі». Це зекономить гроші та час.

Типові ситуації

• Спадкодавець мав останнє місце проживання за кордоном.
• Частина майна (нерухомість/рахунки) знаходиться за межами України.
• Спадкоємець проживає за кордоном і не може приїхати.
• Документи іноземні (свідоцтво про смерть, шлюб, народження тощо).

Якщо у справі є іноземний елемент — краще одразу планувати роботу з нотаріусом/юристом, щоб не втратити строки та не «зависнути» на документах.

• Втрачено правовстановлюючі документи: часто можна отримати дублікати/архівні копії/витяги або підтвердити право через реєстри.
• Розбіжності в ПІБ/датах: інколи достатньо довідок і логіки документів, але часто потрібне рішення суду про встановлення факту належності документів.
• Майно не внесене в ДРРП (старі права): може знадобитися первинна реєстрація права та додаткові документи.
• Окуповані/небезпечні території: збір довідок ускладнений — подавайте заяви завчасно й паралельно відновлюйте документи.

Практичне правило: якщо нотаріус каже «без цього документа неможливо» — попросіть перелік альтернатив: який витяг/дублікат/архівна довідка може його замінити, або який саме факт треба встановити в суді.

• Підстави спорів: сумнів у дієздатності, тиск/примус, підробка, порушення форми заповіту, спір про обов’язкову частку, спір про склад майна/частки.
• Перший крок — зібрати документи й зафіксувати факти: копії, листування, медичні довідки (за потреби), свідків.
• Медіація/переговори можуть бути швидшими і дешевшими, ніж багаторічний суд.
• Не робіть дій, що загострюють конфлікт (вивезення речей, «самовільний» продаж, зняття коштів тощо).

Якщо є ризик спору — зверніться за професійною допомогою раніше, ніж ви «вступите у конфлікт» діями.

Важливо: провайдери сервісів мають власні правила доступу для родичів/спадкоємців. Тримайте докази спорідненості та свідоцтво про смерть; для складних кейсів може знадобитися юридичний запит або рішення суду.

• Портал «Дія» (держпослуги та довідкова інформація, зокрема щодо реєстраційних процедур).
• Державна податкова служба України (роз’яснення щодо оподаткування спадщини/декларації).
• Безоплатна правнича допомога (практичні інструкції та консультації).
• Верховна Рада України (нормативна база: Цивільний кодекс, Податковий кодекс тощо).

Ця сторінка містить загальну юридичну інформацію і не є індивідуальною юридичною консультацією. Правила та практика можуть змінюватися, а рішення залежать від фактів конкретної справи (склад майна, резидентність, документи, спори, доступ до реєстрів, воєнний стан тощо). Якщо ситуація складна або спірна — зверніться до нотаріуса або адвоката.